Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»
Сервіту́т:— в феодальному звичаєвому праві: обмежене право користування чужим майном; в Галичині, форма збереження за підданими селянами права користув... смотреть
СЕРВІТУ́Т, у, ч., юр.Обмеження права користування чужою власністю, головним чином землею, заборона проїзду через приватні володіння тощо.На Правобережн... смотреть
рос. сервитут 1. Встановлене законом або передбачене договором право часткового користування земельною ділянкою і будівлями особам, що не є їх власниками, але вимушені вдаватися до такого користування внаслідок об'єктивних обставин. Напр.. якщо єдиний колодязь розміщений на ділянці землі, що належить певному власнику, то стежкою до нього вимушені користуватися й інші мешканці Адміністративний С. проявляється у праві державних органів прокладати громадські дороги, лінії зв'язку, електропередачі тощо на територіях, що належать іншим власникам. 2. У міжнародних відносинах — обмеження суверенітету однієї держави над тією чи іншою її територією на користь іншої держави або держав.... смотреть
ім (право обмеженого користування чужими речами, проходу по чужій землі) easement; servitude • припинення ~у termination of servitude • додатковий ~ additional (secondary) easement (servitude) • дозволяючий ~ affirmative easement (servitude) • заборонний ~ negative easement (servitude) • земельний ~ appurtenant easement; landed (real) servitude • необхідний ~ easement of necessity • особистий ~ easement in gross; personal easement (servitude) • приватний ~ private easement (servitude) • публічний ~ public easement (servitude) • триваючий ~ continuous easement (servitude)... смотреть
-у, ч., юр. Обмеження права користування чужою власністю, головним чином землею, заборона проїзду через приватні володіння тощо. •• Міжнародний сервіт... смотреть
(англ. servitude) обмежене право користування чужою власністю, головним чином землею (наприклад, право проїзду через приватні володіння). Земельна власність, вільна від с., називається домінантною, а обтяжена с. – сервієнтною. С. міжнародний – обмеження суверенітету однієї держави над тією чи іншою її територією на користь іншої держави.... смотреть
сервітут; ч. (лат., підпорядкованість, повинність) 1. В античному, феодальному суспільствах обмеження права користування чужою власністю, головним чином землею, заборона проїзду через приватні володіння тощо. 2. С. міжнародний - обмеження суверенітету однієї держави над тією чи іншою її територією на користь іншої держави або держав.... смотреть
-у, ч. , юр. Обмеження права користування чужою власністю, головним чином землею, заборона проїзду через приватні володіння тощо.Міжнародний сервітут —... смотреть
[serwitut]ч.serwitut
Сервіту́т, -ту, -тові; -ту́ти, -тів
Користуватиправо
сервіту́т іменник чоловічого роду
lat. servitutсервитут
easement, servitude
сервітут, -у
Сервитут
discontinuous easement
easement concerning building
easement concerning use
імен. чол. родуюр.сервитут