САНКЦІЯ

са́нкція (від лат. sanctio – непорушна постанова) 1. Схвалення. 2. Затвердження відповідним державним органом якогось акта, що надає йому сили закону. Так, тільки після С. прокурора може бути застосований арешт, обшук. 3. Складова частина статті закону, в якій визначено заходи; державного впливу у разі невиконання даного закону. 4. С. карва – вид покарання за злочин. 5. С. кредитна – встановлений правовими нормами захід економічного впливу, що його застосовує банк до порушників фінансової, касової, розрахункової або кредитної дисципліни. 6. С. міжнародно-правова – захід впливу (економічний, політичний, військовий), який застосовують щодо держави, яка не виконує міжнародні угоди.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

САНКЮЛОТИ →← САНДРИК

Смотреть что такое САНКЦІЯ в других словарях:

САНКЦІЯ

СА́НКЦІЯ, ї, ж.1. Затвердження чого-небудь вищою інстанцією; визнання законності чогось.Володимир без санкції патріарха призначив главою руської церкви... смотреть

САНКЦІЯ

-ї, ж. 1) Схвалення. 2) Затвердження чого-небудь вищою інстанцією; визнання законності чогось. || Дозвіл, схвалення. 3) юр. Заходи впливу, покарання з... смотреть

САНКЦІЯ

-ї, ж. 1》 Схвалення.2》 Затвердження чого-небудь вищою інстанцією; визнання законності чогось.|| Дозвіл, схвалення.3》 юр. Заходи впливу, покарання... смотреть

САНКЦІЯ

ім (схвалення, дозвіл) approval; assent; authorization; sanction; (неустойка, штраф) penalty; penal (remedial) measure; sanction • вводити (накладати) санкції to attach (impose) (penal) sanctions • вдаватися до санкцій to apply (enforce, use) sanctions; penalize • зупиняти санкції to suspend sanctions • скасовувати санкції to call off (lift, remit) sanctions • забезпечений правовою санкцією enforceable in law • з санкції прокурора with the sanction of a public prosecutor • який призначає санкцію vindicatory • ~ на арешт approval of (smb's) arrest • адміністративна ~ administrative sanction • альтернативна ~ alternative penalty • вимушена ~ forced sanction • воєнна ~ war sanction • договірна ~ contractual sanction • каральна ~ punitive (vindicatory) sanction • королівська ~ Royal assent • негайна ~ speedy sanction • невизначена ~ undetermined penalty • обов'язкова ~ mandatory sanction • правова ~ deterrent of law; legal sanction • спеціальна ~ express authorization • торгова ~ trade sanction • штрафна ~ forfeit; penalty • економічна ~ economic sanction... смотреть

САНКЦІЯ

ДО́ЗВІЛ (ствердження права на здійснення чогось), ЗГО́ДА, СА́НКЦІЯ перев. книжн., ПРИЗВО́ЛЕ́ННЯ заст., ПРИ́ЗВІЛ заст.; БЛАГОСЛОВЕ́ННЯ, БЛАГОСЛОВЕ́НСТВО... смотреть

САНКЦІЯ

1) (дозвіл, схвалення) sanction, approvalдавати санкцію (на) — to approve, to give one's sanction (to)отримати санкцію — to obtain the sanction2) pl. (... смотреть

САНКЦІЯ

рос. санкция 1. Визначена державними законодавчими актами, угодами, договорами, контрактами примусова відповідальність за порушення правових, майнових норм, умов договорів, контрактів, що призводить до негативних майнових, фінансових, господарських чи підприємницьких результатів. 2. Частина (розділ) офіційного юридичного документа (угоди, договору, контракту), в якій зазначаються майнова, грошова відповідальність сторін чи інші правові наслідки у разі невиконання однією зі сторін умов відповідного юридичного документа. 3. У міжнародних відносинах — засоби впливу (економічні, політичні, морально-етичні, військові), які застосовують до держави у разі порушення нею норм міжнародного права, умов міжнародних конвенцій, невиконання договірних зобов'язань, здійснення агресивних щодо інших держав дій. 4. Каральний захід (напр. санкція прокурора на арешт, обшук).... смотреть

САНКЦІЯ

(кого/чого) імен. жін. родусанкция¤ застосовувати санкції -- применять санкции ¤ одержати санкцію -- получить санкцию ¤ потрібна санкція -- требуется с... смотреть

САНКЦІЯ

санкці|я ім. sanction; (штраф) penalty; penal;адміністративна \~я administrative sanction; альтернативна \~я alternative penalty; вимушена \~я forced sanction; запроваджувати \~ї (проти) slap/ impose sanctions (on); каральна \~я punitive sanction; обов'язкова \~я mandatory sanction; правова \~я deterrent of law; штрафна \~я penalty;... смотреть

САНКЦІЯ

(англ. sапсtіon)   1. захід примусового впливу, що застосовується до порушників порядку здійснення господарсько-фінансової діяльності і є для них результатом певних негативних наслідків. Санкції поділяються на договірні, банківські, фінансові та ін. 2. конвенційний штраф за прострочення поставок товарів, пеня за прострочення платежу тощо.... смотреть

САНКЦІЯ

санкція; ж. (лат., непорушна постанова) 1. Затвердження чого-небудь вищою інстанцією, визнання законності чогось. 2. юр. Заходи впливу, покарання за порушення закону. 3. ек. У кредитних відносинах - заходи впливу, застосовувані банком до порушників фінансової, касової, розрахункової або кредитної дисципліни.... смотреть

САНКЦІЯ

[sankcja]ж.sankcja

САНКЦІЯ

са́нкція[санкц'ійа]-йі, ор. -йеійу

САНКЦІЯ

mandate, (за провину) amercement, approbateion, assent, authorization, imprimatur, ratihabition, sanction, (як частина норми) vindicatory part, fiat

САНКЦІЯ

-ії ż sankcja давати санкцію sankcjonować вдаватися до економічних санкцій sięgać po sankcje ekonomiczne (środki represji)

САНКЦІЯ

1. схвала2. кара

САНКЦІЯ

(на що) дозвіл, схвалення чого; (кримінальна) ЮР. покарання; мн. САНКЦІЇ, засоби впливу.

САНКЦІЯ

【阴】 核准, 批准, 许可

САНКЦІЯ

Са́нкція, -ції, -цією; -кції, -кцій

САНКЦІЯ

са́нкція іменник жіночого роду

САНКЦІЯ

{са́нкційа} -йі, ор. -йеійу.

САНКЦІЯ

санкция

САНКЦІЯ

სანქცია

САНКЦІЯ ЗА НЕВИКОНАННЯ

(закону тощо) sanction for non-compliance

САНКЦІЯ НА АРЕШТ

sanction for an arrest

САНКЦІЯ НА ЮРИСДИКЦІЮ

jurisdictional authorization

T: 159