Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»
РО́ТМІСТР, а, ч.У дореволюційній російській кавалерії та жандармерії – офіцерський чин, що відповідав чинові капітана в піхоті й інших військах; офіцер... смотреть
-а, ч. У дореволюційній російській кавалерії та жандармерії, а також в деяких ін. європейських країнах – офіцерський чин, що відповідав чинові капітан... смотреть
імен. чол. роду, жив.військ., іст.ротмистр
ротмістр; ч. (пол., з старонім., голова, керівник) військ. офіцерський чин у кавалерії, а також у жандармерії в дореволюційній Росії, Польщі, Австро-Угорщині та деяких інших європейських країнах. Відповідав чинові капітана в піхоті.... смотреть
У ХVI- ХХ ст. пол. офіцерський чин; командир піхотної роти або загону кінноти.
-а, ч. У дореволюційній російській кавалерії та жандармерії, а також в деяких ін. європейських країнах – офіцерський чин, що відповідав чинові капітана... смотреть
[rotmistr]ч.rotmistrz військ.
Ро́тмістр, -ра; -стри, -рів
ро́тмістр іменник чоловічого роду, істота
lat. rotmistreротмистр
воен.; ист. ротмистр
ротмістр, -а
Ротмистр