РАДІОТЕЛЕФОН

радіотелефо́н (від радіо... і телефон) сукупність передавальної і приймальної радіоапаратури для телефонного зв’язку по радіо.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

РАДІОТЕРАПІЯ →← РАДІОТЕЛЕТАЙП

Смотреть что такое РАДІОТЕЛЕФОН в других словарях:

РАДІОТЕЛЕФОН

РАДІОТЕЛЕФО́Н, у, ч.Сукупність приймальної та передавальної апаратури для телефонного зв'язку по радіо.Зовні радіотелефон нічим не відрізняється від зв... смотреть

РАДІОТЕЛЕФОН

-у, ч. Сукупність приймальної та передавальної апаратури для телефонного зв'язку по радіо.

РАДІОТЕЛЕФОН

Мала передавально-приймальна радіостанція; забезпечує двосторонній (при взаємодії з ін. р.) бездротовий зв'язок.

РАДІОТЕЛЕФОН

[radiotełefon]ч.radiotelefon

РАДІОТЕЛЕФОН

радіотелефон; ч. (радіо... і телефон) сукупність передавальної і приймальної радіоапаратури для телефонного зв'язку по радіо.

РАДІОТЕЛЕФОН

мала передавально-приймальна радіостанція; забезпечує двосторонній (при взаємодії з ін. р.) бездротовий зв'язок.

РАДІОТЕЛЕФОН

-у, ч. Сукупність приймальної та передавальної апаратури для телефонного зв'язку по радіо.

РАДІОТЕЛЕФОН

Radiotelephone, cordless telephone

РАДІОТЕЛЕФОН

радіотелефо́н іменник чоловічого роду

РАДІОТЕЛЕФОН

техн. радиотелефон

РАДІОТЕЛЕФОН

радиотелефон

РАДІОТЕЛЕФОН У

імен. чол. родурадиотелефон

T: 121