ПУНКЦІЯ

пу́нкція (від лат. punctio – укол) прокол з діагностичною або лікувальною метою стінки будь-якої порожнини тіла, судини, органа, нормальної або патологічної тканини.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ПУНСОН →← ПУНКТУАЦІЯ

Смотреть что такое ПУНКЦІЯ в других словарях:

ПУНКЦІЯ

Метод лікування або діагностики, полягає у введенні спеціальної голки в порожнину або орган з метою відведення порожнинної рідини, взяття рідини на ана... смотреть

ПУНКЦІЯ

ПРОКО́Л, ПРОКО́ЛЕННЯ, ПРОКО́ЛЮВАННЯ, ПУ́НКЦІЯ (з діагностичною або лікувальною метою). Я слухаю розповідь Тамари Василівни про те, як народжуються виши... смотреть

ПУНКЦІЯ

ПУ́НКЦІЯ, ї, ж.Прокол стінки порожнини, судини, тканини тіла людини або тварини з діагностичною або лікувальною метою.Пункція спинного мозку.

ПУНКЦІЯ

-ї, ж. Прокол стінки порожнини, судини, тканини тіла людини або тварини з діагностичною або лікувальною метою. Пункція мозку.

ПУНКЦІЯ

[punkcja]ж.punkcja мед.

ПУНКЦІЯ

імен. жін. родумед.пункция

ПУНКЦІЯ

пункція; ж. (лат., укол) прокол з діагностичною або лікувальною метою стінки будь-якої порожнини тіла, судили, органа, нормальної або патологічної тканини.... смотреть

ПУНКЦІЯ

мед.(легень) puncture, tapping; (пухиря, водянки) prickling

ПУНКЦІЯ

-ї, ж. Прокол стінки порожнини, судини, тканини тіла людини або тварини з діагностичною або лікувальною метою. Пункція мозку.

ПУНКЦІЯ

(мед.) прокол, укол

ПУНКЦІЯ

пу́нкція іменник жіночого роду

ПУНКЦІЯ

мед. пункция

T: 32