ПУНКТУАЦІЯ

пунктуа́ція (нім. Punktuation, від лат. punctum – крапка) 1. Система правил вживання на письмі розділових знаків. 2. Розставляння розділових знаків.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ПУНКЦІЯ →← ПУНКТУАЛЬНІСТЬ

Смотреть что такое ПУНКТУАЦІЯ в других словарях:

ПУНКТУАЦІЯ

ПУНКТУА́ЦІЯ, ї, ж.Система правил уживання на письмі розділових знаків.

ПУНКТУАЦІЯ

ПУНКТУА́ЦІЯ (правила вживання розділових знаків), ІНТЕРПУНКТУА́ЦІЯ. Правила пунктуації; Правопис і інтерпунктуацію лишають тут і скрізь далі таку, як в... смотреть

ПУНКТУАЦІЯ

-ї, ж. 1) Система розділових знаків. 2) Система правил уживання на письмі розділових знаків.

ПУНКТУАЦІЯ

імен. жін. роду, тільки одн.пунктуация

ПУНКТУАЦІЯ

[punktuacja]ж.punktuacja

ПУНКТУАЦІЯ

【阴】 语1) 标点法, 句读法2) 全部标点符号

ПУНКТУАЦІЯ

пунктуація; ж. (нім., від лат., крапка) 1. Система правил вживання на письмі розділових знаків. 2. Розставляння розділових знаків.

ПУНКТУАЦІЯ

-ї, ж. 1》 Система розділових знаків.2》 Система правил уживання на письмі розділових знаків.

ПУНКТУАЦІЯ

грам.punctuation

ПУНКТУАЦІЯ

(грам.) знакорозділ

ПУНКТУАЦІЯ

Пунктуа́ція, -ції, -цією

ПУНКТУАЦІЯ

пунктуа́ція іменник жіночого роду

ПУНКТУАЦІЯ

грам. пунктуация

ПУНКТУАЦІЯ

-n ż interpunkcja

T: 125