Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»
ПОЛЕМІ́СТ, а, ч.Той, хто вправно володіє мистецтвом полеміки або любить полемізувати.Серед полемістів XVI –XVII ст. підноситься велична постать Івана В... смотреть
-а, ч. Той, хто вправно володіє мистецтвом полеміки або любить полемізувати.
імен. чол. роду, жив.полемист
[połemist]ч.polemista ,
-а, ч. Той, хто вправно володіє мистецтвом полеміки або любить полемізувати.
-а m polemista, dyskutant полемічна література literatura polemiczna
полеміст; ч. (гр., воїн) любитель, учасник полеміки, суперечник.
Controversialist, polemicist, polemist
Полемі́ст, -та; -мі́сти, -тів
полемі́ст іменник чоловічого роду, істота
полеміст, -а
полемист