Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»
ПА́НЦИР, заст. ПА́НЦЕР, а, ч.1. іст. Частина старовинного, звичайно металевого, бойового спорядження, яке захищало тулуб воїна від ударів холодної збро... смотреть
заст. панцер, -а, ч. 1) Частина старовинного, звичайно металевого, бойового спорядження, яке захищало тулуб воїна від ударів холодної зброї. || перен.... смотреть
заст. панцер, -а, ч. 1》 Частина старовинного, звичайно металевого, бойового спорядження, яке захищало тулуб воїна від ударів холодної зброї.|| пере... смотреть
панцир; ч. (нім., з іт., від лат., живіт) 1. У давні часи та за середньовіччя частина бойового спорядження воїна для захисту тулуба від ударів зброї. Виготовляли з шкіри тварин, дерева, металу тощо. 2. Загальна назва захисних твердих зовнішніх скелетних (хітинових, вапнистих, кістяних, рогових) утворів тварин. 3. Металева обшивка у військових кораблів, поїздів; броня.... смотреть
БРО́НЯ́ (захисне облицювання із сталевих плит або листів на військових кораблях, поїздах, автомобілях і т. ін.), ПА́НЦИР (ПА́НЦЕР). На морі, в небі й н... смотреть
1) іст. coat of mail, armour; cuirass2) зоол. testa, shell
[pancyr]ч.pancerz
імен. чол. родупанцирь
【阳】1) 铠甲2) 甲売, 介壳
-а m pancerz кільчастий ~ kolczuga
па́нцир іменник чоловічого роду
= панцер панцирь; ист. латы
Panser
Pansar
Panser
техн. панцирь
панцир, -а
ჯავშანი
bruņas
панцирь паровоза