ПАЛАНКІН

паланкі́н (португ. palanquim, з інд. палакі) у деяких країнах Сходу криті носилки, що правлять за екіпаж для багатіїв.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ПАЛАНТИН →← ПАЛАДИН

Смотреть что такое ПАЛАНКІН в других словарях:

ПАЛАНКІН

ПАЛАНКІ́Н, а, ч.У деяких країнах Азії, Африки і Південної Америки – криті ноші, які служать засобом пересування для багатих осіб.Поліцаї проторюють сер... смотреть

ПАЛАНКІН

М'яке крісло або ложе, прикрите балдахіном і бічними стінками; п. переносили на жердинах носильники або перевозили в'ючні тварини.

ПАЛАНКІН

ПАЛАНКІН – ПАЛАНТИНПаланкін, -а. У деяких країнах Азії, Африки й Південної Америки криті ноші, які служать засобом пересування для багатих осіб.Паланти... смотреть

ПАЛАНКІН

-а, ч. У деяких країнах Азії, Африки і Південної Америки – криті ноші, які служать засобом пересування для багатих осіб.

ПАЛАНКІН

[pałankin]ч.palankm

ПАЛАНКІН

-а, ч. У деяких країнах Азії, Африки і Південної Америки – криті ноші, які служать засобом пересування для багатих осіб.

ПАЛАНКІН

м'яке крісло або ложе, прикрите балдахіном і бічними стінками; п. переносили на жердинах носильники або перевозили в'ючні тварини.

ПАЛАНКІН

імен. чол. родупаланкин

ПАЛАНКІН

паланкін; ч. (порт., з інд., палакі) у деяких країнах Сходу криті носилки, що правлять за екіпаж для багатіїв.

ПАЛАНКІН

Palanquin, palankeen

ПАЛАНКІН

паланкі́н іменник чоловічого роду

ПАЛАНКІН

lat. palanquinпаланкин

ПАЛАНКІН

паланкін, -а

ПАЛАНКІН

паланкин

ПАЛАНКІН

Паланкин

T: 109