ПІНАКОТЕКА

пінакоте́ка (грец. πινακοθήκη, від πίναξ – картина і θήκη – сховище) 1. У Стародавній Греції сховище творів живопису. 2. Назва деяких сучасних західноєвропейських картинних галерей.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ПІНГВІНИ →← ПІНІЯ

Смотреть что такое ПІНАКОТЕКА в других словарях:

ПІНАКОТЕКА

у стародавньому світі картинна галерея; найстаріша п. відома з V ст. до н.е. у пн. крилі Пропілеїв на Афінському акрополі; від III ст. до н.е. функції п. виконували переважно храми; перші приватні п. створювали правителі (Птолемей III Евергет у Александрії) чи визначні державні діячі (Арат у Сикіоні); термін п. зберігся у назвах деяких європ. картинних галерей (Мюнхенська П.).... смотреть

ПІНАКОТЕКА

(фр. < грец. — картин сховище) Приміщення для збереження творів живопису в античні часи (порівн. іконотека, бібліотека, гліптотека, лапідарій). Назву ... смотреть

ПІНАКОТЕКА

пінакотека; ж. (гр., від картина і сховище) 1. у Стародавній Греції сховище творів живопису. 2. Назва деяких сучасних західноєвропейських картинних галерей.... смотреть

ПІНАКОТЕКА

-и, ж. Сховище творів живопису; картинна галерея.

ПІНАКОТЕКА

імен. жін. родупинакотека

ПІНАКОТЕКА

-и, ж. Сховище творів живопису; картинна галерея.

ПІНАКОТЕКА

пінакоте́ка іменник жіночого роду

T: 59 D: 4