ПІЖОН

піжо́н (від франц. pigeon – голуб) пуста, франтувата людина, джиґун.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ПІК →← ПІЖАМА

Смотреть что такое ПІЖОН в других словарях:

ПІЖОН

ФРАНТ (той, хто модно й ошатно одягається), ЧЕПУРУ́Н, ДЖЕ́НДЖИК розм., ФАТ розм., ХВИ́НТИК розм., ФЕРТ зневажл., ФЕ́РТИК зневажл., ХЛЮСТ зневажл. (той,... смотреть

ПІЖОН

ПІЖО́Н, а, ч., розм.Те саме, що дже́нджик.У дзеркалі Платон бачить своє відображення: такий собі піжон в краватці, джемпер італійський, сорочка японськ... смотреть

ПІЖОН

[piżon]ч.bikiniarz, modniś, trant, fircyk, snob

ПІЖОН

-а, ч., розм. Те саме, що дженджик.

ПІЖОН

імен. чол. роду, жив.пижон

ПІЖОН

фам., през.fop, pop(p)injay

ПІЖОН

див. франт, нарядний, фат, фертик, стиляга

ПІЖОН

піжон; ч. (фр., голуб) пуста, франтувата людина, джиґун, дженджик.

ПІЖОН

див. легковажний

ПІЖОН

рос. пижон пуста, безвідповідальна, франтувата людина, джиґун.

ПІЖОН

-а, ч. , розм. Те саме, що дженджик.

ПІЖОН

піжо́н іменник чоловічого роду, істота розм.

ПІЖОН

дженджик, жевжик, ферт, хлюст.

ПІЖОН

lat. pigeonпижон

ПІЖОН

разг. пижон

ПІЖОН

піжон, -а

ПІЖОН

Пижон

T: 97