ПІАНО

піа́но (італ. piano, букв. – тихий) муз. тихо, нечутно.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ПІАНОЛА →← ПІАНІССІМО

Смотреть что такое ПІАНО в других словарях:

ПІАНО

ПІА́НО, присл., муз.Тихо (про силу звуку при виконанні музичного твору).Похилена над клавіатурою, вона грала поволі піано.., лиш тут і там кладучи нати... смотреть

ПІАНО

присл., муз. Тихо (про силу звуку при виконанні музичного твору). || у знач. ім. піано, невідм., с. Таке виконання звуків музичного твору.

ПІАНО

імен. незмін.пиано сущ. ср. рода неизм.

ПІАНО

[piano]с.piano муз.

ПІАНО

присл. , муз. Тихо (про силу звуку при виконанні музичного твору).|| у знач. ім. піано, невідм. , с. Таке виконання звуків музичного твору.

ПІАНО

піа́но 1 прислівник спосіб виконання музичного твору незмінювана словникова одиниця піа́но 2 іменник середнього роду звучання музичного твору або його фрагменту... смотреть

ПІАНО

Скорочення: р; тихо грати або співати музичний твір; протилежне до форте; дуже тихо — піаніссімо (рр).

ПІАНО

скорочення: р; тихо грати або співати музичний твір; протилежне до форте; дуже тихо - піаніссімо (рр).

ПІАНО

муз.piano

ПІАНО

піано; с. (іт., букв. - тихий) муз. тихо, нечутно.

ПІАНО

нар.; нескл. сущ.; с.; муз. пиано

T: 183