Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»
1. Перший, найвищий, ступінь духовної ієрархії, священства; архиєрей; 2. Особа, що займає найвищий ступінь священства, яка через рукопокладення прийняла Божу благодать і право здійснювати всі без винятку богослужіння й таїнства, у тому числі передавати цю благодать іншим у Таїнстві Священства; архиєрей; ієрарх; святитель; архипастир... смотреть
єпископ; ч. (гр., букв. - наглядач, охоронець) 1. Вищий духовний чин у християнській церкві. 2. У Стародавній Греції - політичний агент, що його Афіни засилали в союзні держави для нагляду за виконанням союзницьких договорів. 3. У ранньохристиянських громадах 2 ст. - виборна особа, що відала майновими й судовими справами.... смотреть
імен. чол. роду, жив.рел.вищий духовний чин у християнськiй церквiепископ
У Католицькій і Православній Церкві ієрарх з повними священичими свяченнями, який вважається наступником апостолів; в Католицькій Церкві призначається ... смотреть
єпи́скоп[йеипископ]-па, м. (на) -пов'і/-п'і, мн. -пие, -п'іў
у Католицькій і Православній Церкві ієрарх з повними священичими свяченнями, який вважається наступником апостолів; в Католицькій Церкві призначається папою; у Православній Церкві виборний керівник дієцезії.... смотреть
-а, ч. Вищий духовний чин у християнській церкві. || Особа, яка має цей чин; архієрей.
[jepyskop]ч.biskup реліг.
-а, ч. Вищий духовний чин у християнській церкві.|| Особа, яка має цей чин; архієрей.
церк.bishop, diocesan
【阳】 主教
{йеипи́скоп} -па, м. (на) -пові/-пі, мн. -пие, -піў.
Єпи́скоп, -па; -копи, -пів
єпи́скоп іменник чоловічого роду, істота
Biskop
Biskop
Biskop
церк. епископ
-а m biskup
єпископ, -а
ეპისკოპოსი
єпископ
д!. ЕПИСКОП.
Особа, над якою здійснюють або здійснюватимуть єпископську хиротонію; єпископ-номінант