ОРГАНІЧНИЙ

органі́чний 1. Властивий або подібний організмові; той, що характеризується життєвими процесами; живий; о. світ – сукупність живих організмів. 2. Належний до тваринного чи рослинного світу або той, що утворився внаслідок розкладу організмів; о-ні речовини – хімічні сполуки, що містять вуглець; були знайдені спочатку в організмах тварин і рослин; о-на хімія – наука, що вивчає органічні речовини; о-ні добрива – речовини органічного (біологічного) походження, що їх застосовують для поліпшення умов живлення культурних рослин. 3. О-на школа в соціології – реакційний напрям у буржуазній соціології кінця 19 – початку 20 ст., що ототожнював суспільство з організмом і пояснював суспільне життя біологічними закономірностями. 4. Той, що стосується внутрішньої будови органів. 5. Внутрішній, властивий чому-небудь, зумовлений суттю його натури; нерозривно пов’язаний з чимось.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ОРГАНЕЛИ →← ОРГАНІСТ

Смотреть что такое ОРГАНІЧНИЙ в других словарях:

ОРГАНІЧНИЙ

ОРГАНІ́ЧНИЙ, а, е.1. Стос. до живої природи, тваринного і рослинного світу.Верховна Рада ухвалила законодавчі акти щодо збереження природних ресурсів, ... смотреть

ОРГАНІЧНИЙ

-а, -е. 1) Стос. до живої природи, тваринного або рослинного світу. •• Органічний світ — сукупність усіх живих організмів. || Який характеризується жи... смотреть

ОРГАНІЧНИЙ

-а, -е.1》 Стос. до живої природи, тваринного або рослинного світу.Органічний світ — сукупність усіх живих організмів.|| Який характеризується життєв... смотреть

ОРГАНІЧНИЙ

ОРГАНІ́ЧНИЙ (який має риси, характер якоїсь структури, чого-небудь цілого), НЕРОЗРИ́ВНИЙ. Активність розуму слід розглядати як органічний, нерозривний ... смотреть

ОРГАНІЧНИЙ

органічний 1. Властивий або подібний організмові; той, що характеризується життєвими процесами; живий; - органічний світ 2. Належний до тваринного чи рослинного світу або той, що утворився внаслідок розкладу організмів - органічні речовини - органічнна хімія - органічнні добрива 3. органічнна школа в соціології - напрям у соціології кінця 19 - початку 20 ст., що ототожнював суспільство з організмом і пояснював суспільне життя біологічними закономірностями. 4. Той, що стосується внутрішньої будови органів. 5. Внутрішній, властивий чому-небудь, зумовлений суттю його натури; нерозривно пов'язаний з чимось.... смотреть

ОРГАНІЧНИЙ

ад'єктив1. стосовно до живої природи, тваринного або рослинного свiту2. зумовлений станом внутрiшнiх органiв органiзмуорганический¤ органiчна хiмiя --... смотреть

ОРГАНІЧНИЙ

1) (стосовно живої природи) organic; мед. constitutionalорганічна речовина — organic matterорганічна хімія — organic chemistry2) (нерозривний) fundamen... смотреть

ОРГАНІЧНИЙ

I (характеризующийся жизненными процессами) органический органічна природа — органическая природа органічна хімія — органическая химия II спец.; перен. органический; книжн. органичный (неразрывно с кем-н., чем-н. связанный) органічний зв'язок теорії з практикою — органическая [органичная] связь теории с практикой... смотреть

ОРГАНІЧНИЙ

[orhanicznyj]прикм.organiczny (натуральний, напр. гній)

ОРГАНІЧНИЙ

органі́чний[орган’ічнией]м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

ОРГАНІЧНИЙ

【形】1) 器官的2) 有机体的, 有机的

ОРГАНІЧНИЙ

(світ) живий; (розлад) фізіологічний; (- потребу) кровний, питомий, питоменний; (зв'язок) нерозривний.

ОРГАНІЧНИЙ

Природний, вроджений, істотний, життєвий, рісний, рослинний, тваринний

ОРГАНІЧНИЙ

{органі́чнией} м. (на) -ному/-нім, мн. -ні.

ОРГАНІЧНИЙ

Органі́чний, -на, -не

ОРГАНІЧНИЙ

матем.; техн.; физ. органический

ОРГАНІЧНИЙ

органі́чний прикметник

ОРГАНІЧНИЙ

ორგანული

ОРГАНІЧНИЙ ЗАКОН

fundamental law, organic act

ОРГАНІЧНИЙ ПОКРИВ

органическое покрытие

ОРГАНІЧНИЙ РЕАКТОР

органический реактор

ОРГАНІЧНИЙ РОЗЧИННИК

органический растворитель

ОРГАНІЧНИЙ СВІТ

сукупність живих організмів.

T: 111