ОПОНЕНТ

опоне́нт [від лат. opponens (opponentis) – той, що протиставить, за перечує] 1. Особа, яка заперечує чи спростовує думки доповідача або оцінює працю дисертанта при захисті дисертації на здобуття вченого ступеня. 2. Супротивник у диспуті, дискусії.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ОПОПАНАКС →← ОПОЗИЦІЯ

Смотреть что такое ОПОНЕНТ в других словарях:

ОПОНЕНТ

ОПОНЕ́НТ, а, ч.1. Особа, яка заперечує кому-небудь у публічній бесіді, на диспуті, під час захисту дисертації і т. ін.Втома .. була тільки при дебатах ... смотреть

ОПОНЕНТ

-а, ч. 1) Особа, яка заперечує кому-небудь у публічній бесіді, на диспуті, під час захисту дисертації і т. ін. •• Офіційний опонент — особа, якій офіц... смотреть

ОПОНЕНТ

-а, ч. 1》 Особа, яка заперечує кому-небудь у публічній бесіді, на диспуті, під час захисту дисертації і т. ін.Офіційний опонент — особа, якій офіційно... смотреть

ОПОНЕНТ

опонент; ч. (лат., той, що протиставить, заперечує) 1. Особа, яка заперечує кому-небудь у публічній бесіді, на диспуті, під час захисту дисертації і т. ін. 2. Супротивник у суперечці; той, хто заперечує кому-небудь; суперник, антагоніст.... смотреть

ОПОНЕНТ

опоне́нт[опонент]-нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў

ОПОНЕНТ

рос. оппонент той, хто протистоїть, заперечує) — 1. Особа, яка заперечує або висловлює альтернативну думку доповідачеві, авторові проекту, дисертанту. 2. Супротивник у диспуті, дискусії.... смотреть

ОПОНЕНТ

імен. чол. роду, жив.оппонент

ОПОНЕНТ

[oponent]ч.oponent

ОПОНЕНТ

опонент моппонент

ОПОНЕНТ

(у полеміці) супротивник, (на виборах) конкурент, суперник; (інодумець) дисидент; (непримиренний) антагоніст.

ОПОНЕНТ

Противник, див. опозиціонер

ОПОНЕНТ

【阳】 反对者, 反对论者, 论敌

ОПОНЕНТ

{опоне́нт}-нта, м. (на) -нтові/-нті, мн. -нтие, -нтіў.

ОПОНЕНТ

ім adversary; opponent; (у суді) opposing counsel

ОПОНЕНТ

Опоне́нт, -та; -не́нти, -тів

ОПОНЕНТ

опоне́нт іменник чоловічого роду, істота

ОПОНЕНТ

contradictiousor

ОПОНЕНТ

опонент, -а

ОПОНЕНТ

ოპონენტი

ОПОНЕНТ

оппонент

T: 136