НОВАЦІЯ

нова́ція (лат. novatio – оновлення, зміна, від novo – оновлюю) 1. В капіталістичному господарстві припинення попередньо діючого зобов’язання сторін, заміна його іншим, новим зобов’язанням (напр., видача векселя замість зобов’язання, що було видане раніше). 2. У праві – угода про заміну одного зобов’язання іншим, яка приводить до припинення існуючого між сторонами зобов’язання й виникнення на його основі нового. 3. Нововведення.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

НОВЕЛІСТ →← НОВАТОРСТВО

Смотреть что такое НОВАЦІЯ в других словарях:

НОВАЦІЯ

НОВА́ЦІЯ, ї, ж.1. Нововведення.В романі “День для прийдешнього” [П. Загребельного ] новації письменника в галузі художньої специфіки виглядають цілком ... смотреть

НОВАЦІЯ

НОВОВВЕ́ДЕННЯ (щось нове, вперше запроваджене в побут, у практику), НОВИНА́, НОВИ́НКА, НОВА́ЦІЯ книжн.; НОВА́ТОРСТВО (щодо запровадження чого-небудь зн... смотреть

НОВАЦІЯ

рос. новация (латин. novatio-оновлення, зміна, від novo — оновлюю) — 1-У підприємстві — припинення попередніх зобов'язань іншими, оновленими, ефективнішими: заміна одного зобов'язання однією з договірних сторін іншим, але подібним, що не призводить до припинення взаємних зобов'язань за договором. Часто застосовується у розрахункових операціях (заміна безготівкового перерахування коштів векселями чи іншими засобами платежу) .2-У праві — угода на заміну одного зобов'язання іншим, яка приводить до припинення зобов'язання і виникнення нового. 3. Нововедення.... смотреть

НОВАЦІЯ

новація; ж. (лат., оновлення, зміна, від оновлюю) 1. В господарстві припинення попередньо діючого зобов'язання сторін, заміна його іншим, новим зобов'язанням (напр., видача векселя замість зобов'язання, що було видане раніше). 2. У праві - угода про заміну одного зобов'язання іншим, яка приводить до припинення існуючого між сторонами зобов'язання й виникнення на його основі нового. 3. Нововведення.... смотреть

НОВАЦІЯ

-ї, ж. 1) В юриспруденції – припинення зобов'язання за згодою сторін через заміну його новим. 2) Нововведення.

НОВАЦІЯ

(англ. revival)   новий порядок, звичай, метод, винахід, явище. З моменту прийняття до розповсюдження новинка поліпшеної якості — стає нововведенням (інновацією).... смотреть

НОВАЦІЯ

[nowacja]ж.nowacja

НОВАЦІЯ

нова́ція[новац'ійа]-йі, ор. -йеійу

НОВАЦІЯ

-ї, ж. 1》 В юриспруденції – припинення зобов'язання за згодою сторін через заміну його новим.2》 Нововведення.

НОВАЦІЯ

імен. жін. родуновация

НОВАЦІЯ

Новиця, див. новизна

НОВАЦІЯ

novateion, innovation, merger, substituted agreement

НОВАЦІЯ

substituted agreement; novation.

НОВАЦІЯ

нова́ція іменник жіночого роду

НОВАЦІЯ

{нова́ційа} -йі, ор. -йеійу.

T: 139