НІГІЛІЗМ

нігілі́зм (від лат. nihil – ніщо, нічого) 1. Соціально-моральне явище періоду занепаду експлуататорських суспільств, яке виражається в запереченні загальноприйнятих моральних цінностей: ідеалів, моральних норм, культури, традицій. 2. Прогресивна течія громадської думки в Росії 60-х pp. 19 ст., що поширилася в середовищі різночинців і була спрямована проти реакційних традицій та устоїв дворянської культури. 3. Реакційна течія в буржуазному праві, яка заперечує закони та інші правові норми.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

НІГІЛІСТ →← НІВОЗ

Смотреть что такое НІГІЛІЗМ в других словарях:

НІГІЛІЗМ

НІГІЛІЗМ (від лат. nihil - ніщо) - світоспоглядання та спосіб людського світовідношення, що містить інтенції заперечення, свавілля, відчаю, розчарування, недовіри тощо. Н. виражається у запереченні існування Бога, безсмертя душі, свободи волі, могутності розуму, можливості пізнання, об'єктивності моралі, духовних підвалин буття, культурних засад, суспільного устрою, прав націй на самоідентифікацію та самовизначення, оптимістичних перспектив людської історії. Абсолютною формою Н. є самогубство й жага до тотальної руйнації, але найчастіше він виражається через відносні форми, тобто скасовування або знецінення певного боку реальності, з метою піднесення інших. Акти негації в нігілістичній свідомості пов'язані з усвідомленням людської неспроможності пояснити чи обґрунтувати всі підстави буття, а також з відчуттям непевності. Виявом Н. є світонастанова, що відповідає ситуації межування з екзистенційною "безоднею"; зрештою, він стає засобом переоцінки цінностей. В Н. існують дві позиції: "пасивна", що базується в інтровертній поведінці, й "активна", яка виходить з позиції сили, що здатна дієво перетворювати світ. В укр. Н. ця типологія представлена войовничістю "vita heroica" й фаталістичним песимізмом представників "vita minima", тобто агресивною позицією перебільшення потенцій національного буття і психологічними комплексами меншовартості та кривдженості. Крім заперечення, Н. притаманні: здатність до "неантизації" (спосіб звільнення місця для легітимації нових моделей); песимістична іронія (метаісторичний спосіб оцінювання цивілізаційних процесів); інтелектуальна провокація (випробування цінностей); редукція до профанного (актуалізація того, що виходить за межі осердя культури); бунт як містерійно-вакхічний прояв; ситуація абсурду (відчуття відчуженості в світі); прояви гри (неупереджений спосіб сприйняття дійсності в процесі відкриття шляхів свободи). В історії нігілістичного звершення виокремлюють "філософський" (метафізичний, епістемологічний, етичний та теологічний), "суспільно-політичний" та "естетичний" Н. В Античності ідеї Н. проявлялися у вченнях софістів, кіренаїків, кініків, епікурейців та скептиків. Середньовічний Н. постає як акт єретичного "відпадання" від Бога через створення вільного інтелектуального простору, з одного боку, та через впровадження владних структур з метою утвердження християнської догматики, з іншого. В добу Відродження набула загострення трагедія ілюзорно-вільної особистості, абсолютизація якої в індивідуалістичному самоствердженні сягала межевого рівня. Людина прагнула позбутися зовнішніх підвалин свого онтологічного опертя і намагалася покладатися лише на себе. Нігілістичне самоуповноваження людини Нового часу позначається матеріалізмом, ідеями Просвітництва XVII - XVIII ст. (перебільшені домагання на отримання абсолютного знання, нездатність пояснити свободу, зведення людини до "понятійного існування", а історії - до руху та взаємозв'язку категорійних рядів). Знецінення повноважень розуму на абсолютне панування призвело до краху оптимізму та спричинило появу песимістичних вчень (Шопенгауер, К'єркегор), індивідуалістичного Н. (Штирнер) та радикально-анархічного відкидання суспільного устрою (рос. тероризм XIX ст.). У Ніцше Н. стає усвідомленою характеристикою західної культури. Добою Н. він називає історичний процес втрати влади надчуттєвого над сущим, до якого причетні християнство, поява моралі та філософська істина. Процес знецінення цих ідеалів позначений фразою: "Бог помер". На зламі XIX - XX ст. виникають дискурси "підозри", позначені Н. Це активний Н., що втілився у викритті оман цінностей культури (Ніцше), відчуження пролетаря, котрий прагне активного звільнення праксису від владних фантомів капіталу (Маркс), а також в активізації свідомості людини, яка опановує смислами дійсності, супротив репресивній дії культури, покликаної лише збільшувати царину позасвідомого (Фройд). Катастрофізм XX та поч. XXI ст., світові війни, поява та крах тоталітарних систем, техногенні аварії, небезпека екологічних криз, небувалі людські жертви, тероризм уможливили ідеї "кінця історії", "смерті" культури та людини.Т. Лютий... смотреть

НІГІЛІЗМ

НІГІЛІ́ЗМ, у, ч.1. Заперечення усталених суспільством норм, принципів, законів.Перехідний період у будь-якій країні характеризується, серед усього іншо... смотреть

НІГІЛІЗМ

-у, ч. 1) Заперечення усталених суспільством норм, принципів, законів. •• Терапевтичний нігілізм — невіра в терапевтичну активність ліків, заперечення... смотреть

НІГІЛІЗМ

нігілізм; ч. (лат., ніщо, нічого) 1. Соціально-моральне явище яке виражається в запереченні загальноприйнятих моральних цінностей: ідеалів, моральних норм, культури, традицій. 2. Прогресивна течія громадської думки в Росії 60-х рр. 19 ст., що поширилася в середовищі різночинців і була спрямована проти традицій та устоїв дворянської культури. 3. Течія в праві, яка заперечує закони та інші правові норми.... смотреть

НІГІЛІЗМ

1. філософський термін, яким означають погляди, що заперечують існування субстанційного буття, істинність людського пізнання; н. відкидає прийняті норм... смотреть

НІГІЛІЗМ

1. філософський термін, яким означають погляди, що заперечують існування субстанційного буття, істинність людського пізнання; н. відкидає прийняті норми, принципи та цінності (Ф. Ніцше); 2. інтелектуальна і політична тенденція в Росії в XIX ст., споріднена з анархізмом (нігілісти).... смотреть

НІГІЛІЗМ

-у, ч. 1》 Заперечення усталених суспільством норм, принципів, законів.Терапевтичний нігілізм — невіра в терапевтичну активність ліків, заперечення кор... смотреть

НІГІЛІЗМ

[nihilizm]ч.nihilizm

НІГІЛІЗМ

рос. нигилизм (від латин. nihil — ніщо) — точка зору абсолютного заперечення, не пов'язаного з жодними позитивними ідеалами.

НІГІЛІЗМ

Нігілі́зм, -му, -мові (від лат. nihil)

НІГІЛІЗМ

нігілі́зм іменник чоловічого роду

НІГІЛІЗМ

Запереченство

НІГІЛІЗМ

lat. nihilismнигилизм

НІГІЛІЗМ

невизнання канонів .

НІГІЛІЗМ

нігілізм, -у

НІГІЛІЗМ

ნიჰილიზმი

НІГІЛІЗМ

нигилизм

НІГІЛІЗМ

Нигилизм

НІГІЛІЗМ -У

імен. чол. роду, тільки одн.філос.нигилизм

T: 111