МОНОТЕЇЗМ

(від моно... і теїзм) однобожність; віра в єдиного бога.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

МОНОТЕМАТИЗМ →← МОНОСИЛАБІЗМ

Смотреть что такое МОНОТЕЇЗМ в других словарях:

МОНОТЕЇЗМ

МОНОТЕЇЗМ (від грецьк. μόνοζ - єдиний, θεοζ - Бог) - форма вірувань і культу, що полягають у поклонінні єдиному Богу. Єдинобожжя складається зазвичай у сформованих етносів, за досить розвинутих економічних умов та активних господарських зв'язків, а також централізованої державності. Важливими чинниками становлення М. були імперська політика держав-переможниць щодо вірувань інших племен і народів, а також місіонерська діяльність жрецтва. За таких умов у стародавніх державах і склалася, приміром, віра в єдиного вавилонського Мардука, юдейського Яхве або християнську Трійцю. Тенденція до М. мала місце і в давньоукр. релігії, але була перервана запровадженням християнства. Монотеїстичні релігії утримують чимало й політеїстичних ознак, зокрема віру в ангелів, лихих демонів, пророків тощо. І все ж Бог у монотеїстичних релігіях - гносеологічно й етично вища форма надприродного. Він - вседосконала особа, в якій людина в ірраціонально-відчуженому світі шукає сенсу свого життя. З монотеїстичними релігіями пов'язані формування і розвиток богословської думки, релігійної філософії та етики.Б. Лобовик... смотреть

МОНОТЕЇЗМ

МОНОТЕЇ́ЗМ, у, ч., книжн.Те саме, що єдинобо́жжя; протилежне політеїзм.Є такі релігії, що визнають одного бога, – це монотеїзм (П. Колесник).

МОНОТЕЇЗМ

-у, ч., книжн. Те саме, що єдинобожжя; прот. політеїзм.

МОНОТЕЇЗМ

Віра в існування одноосібного Бога, що є гол. предметом релігійної шани (християнство, юдаїзм, іслам); протилежність політеїзму.

МОНОТЕЇЗМ

МОНОТЕЇ́ЗМ, ЄДИНОБО́ЖЖЯ. — Є такі релігії, що визнають одного бога — це монотеїзм; є такі, що визнають багато богів, — це політеїзм (П. Колесник).

МОНОТЕЇЗМ

[monotejizm]ч.monoteizm

МОНОТЕЇЗМ

філос.monotheism

МОНОТЕЇЗМ

-у, ч. , книжн. Те саме, що єдинобожжя; прот. політеїзм.

МОНОТЕЇЗМ

монотеїзм; ч. (моно... і теїзм) однобожність; віра в єдиного бога.

МОНОТЕЇЗМ

Монотеї́зм, -му, -мові

МОНОТЕЇЗМ

монотеї́зм іменник чоловічого роду

МОНОТЕЇЗМ

Єдинобожжя

МОНОТЕЇЗМ

-у m monoteizm

МОНОТЕЇЗМ

монотеїзм, -у

МОНОТЕЇЗМ -У

імен. чол. роду, тільки одн.рел.монотеизм

T: 117