Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»
МОНОГА́МІЯ, ї, ж.1. Форма шлюбу, при якій кожен може бути одруженим одночасно тільки з однією особою іншої статі; одношлюбність; протилежне полігамія.І... смотреть
моногамія; ж. (моно... і ...гамія) 1. Одношлюбність; форма шлюбу та сім'ї, міцний союз чоловіка й жінки разом з їхніми дітьми. 2. У тварин такі відносини між статями, коли самець протягом більш-менш тривалого часу (один або кілька сезонів, а то й все життя) спаровується з однією і тією самою самкою і звичайно бере участь у вигодовуванні нащадків. Див. також: агамія, агамогонія, бігамія, монандрія, моногінія, поліандрія, полігамія, полігінія... смотреть
-ї, ж. 1) Форма шлюбу, за якої кожен може бути одруженим одночасно тільки з однією особою іншої статі; одношлюбність; прот. полігамія. 2) У тварин – с... смотреть
-ї, ж. 1》 Форма шлюбу, за якої кожен може бути одруженим одночасно тільки з однією особою іншої статі; одношлюбність; прот. полігамія.2》 У тварин – ... смотреть
імен. жін. роду, тільки одн.зоол., етн.моногамия
ОДНОШЛЮ́БНІСТЬ (форма шлюбу і сім'ї — одночасне перебування в подружніх зв'язках лише з однією особою), МОНОГА́МІЯ книжн.
[monohamija]ж.monogamia
рос. моногамия одношлюбність; форма шлюбу та сім'ї, міцний союз чоловіка і дружини разом з їхніми дітьми.
Єдиноженство, див. моногінія
Монога́мія, -мії, -мією (гр.)
Шлюб одного чоловіка з однією жінкою.
Monogamy; pair-bonding
Engifte, monogami
Engifte, monogami
монога́мія іменник жіночого роду
Monogami
ім (одношлюбність) monogamy
этн.; зоол. моногамия
-ії ż monogamia
მონოგამია